Аварійний доступ: коли мережа блокує все

Усе дотепер спиралося на одне припущення: мережа взагалі пропускає ваші сервери. Маршрут обирає сервер, інбаунд робить з'єднання схожим на звичайний візит по HTTPS, мультихоп розтягує шлях на кілька країн — але все це працює, лише якщо трафік узагалі виходить з пристрою.

А виходить він не завжди. Мережа переходить на білі списки: працює короткий перелік дозволених сервісів, а решта — включно з вашим VPN — просто не проходить. Саме на такі години й розрахований аварійний доступ (OLCRTC).

Що це таке — і чим воно не є

Аварійний доступ — це запасний канал, а не другий протокол. Звичайне підключення лишається тим самим: VLESS + Reality на ваших серверах. Аварійний доступ використовує ті самі сервери, але пакує трафік усередину відеодзвінка в сервісі, який обмежена мережа ще пропускає, — збоку це має вигляд звичайної відеоконференції.

Звідси три наслідки, і знати їх варто до того, як щось обіцяти:

• Користувач вмикає його руками, тільки коли все інше перестало працювати. Автоматичного перемикання немає: звичайне підключення саме на аварійне не «перекинеться».
• Він повільний. Близько 14 Мбіт/с на прийом, менше мегабіта на віддачу, затримка 175–235 мс. Читати й дивитися відео зручно, надсилати файли, дзвонити з відео та грати — ні.
• Він тимчасовий. Сесія живе до 12 годин і зупиняється сама; одночасно в користувача може бути одна; щоб продовжити, він запускає нову.

Як це виглядає з боку користувача

1. Він створює свіжий відеодзвінок у підтримуваному сервісі — Яндекс Телемост, WB Stream або Jitsi Meet.
2. Передає посилання на нього: вставляє в блок Аварійний доступ у кабінеті або надсилає листом на персональну адресу для запиту. Обидва шляхи роблять те саме — і поштовий продовжує працювати, коли сама вітрина вже заблокована.
3. Один із ваших серверів входить у цей дзвінок гостем. Приблизно за хвилину користувач отримує посилання підключення, що починається з olcrtc://, і QR-код.
4. Він імпортує його в аварійний клієнт olcbox і підключається.

Що потрібно з вашого боку

• Підписка Pro — €0,99 на місяць. Аварійний доступ входить саме в неї; у Max він теж є, разом з усім іншим (урок 13).
• Аварійний маршрут. Сервери маршрутів, позначених аварійними, і складають пул, на який приземляються сесії. Під час першої підписки система позначає один маршрут за вас — той, де найбільше робочих інбаундів, — і заразом піднімає перемикач кластера.
• Сервери. Вони беруть участь за замовчуванням, а runtime встановлюється й оновлюється у фоні: заходити на сервер по SSH не потрібно.

Тобто у звичайному випадку налаштовувати нічого: оформили підписку — аварійний доступ працює. Ручні перемикачі лишаються на випадок, коли вони вам знадобляться: з яких маршрутів зібрано пул, скільки сесій тримає конкретний сервер і чи не виключити котрийсь із них.

Чим це відрізняється від звичайного маршруту

• Користувач не обирає країну. Пулу він узагалі не бачить — гео-намір висловлюєте ви, позначаючи потрібні маршрути аварійними. Позначити можна кілька: пул об'єднає їх, і якщо в одному не знайдеться відповідного сервера, сесія поїде на інший.
• Мультихоп-маршрути не беруть участі. Для аварійних сесій беруться лише прямі.
• Сесія коштує реального процесорного часу. Пакування трафіку у відеопотік на замірі зайняло близько 15% одного ядра та 31 МБ пам'яті (сесія з відео на ~5 Мбіт/с) — це значно дорожче, ніж ще один користувач VPN. Орієнтир — 3 сесії на ядро: 3 на одноядерному сервері, 6–7 на двох ядрах, 12–14 на чотирьох.

Хто з ваших користувачів зможе цим скористатися

Вимоги жорсткіші, ніж здається, — і саме звідси беруться питання в підтримку:

• Підтверджена пошта. Ті, кого ви завели вручну без адреси, не зможуть запитати доступ у принципі.
• Активний акаунт. Призупинені, протерміновані, ті, що вичерпали ліміт трафіку, і ті, що чекають на першу оплату (усі, хто зареєструвався сам і ще не платив), отримують відмову.

Скарга, яку ви почуєте, звучить як «запитав, і нічого не сталося». Починайте зі статусу акаунта й посилання на дзвінок; для поштового шляху перевірте, що лист пішов з адреси акаунта і містив лише посилання.

Запам'ятати

• Аварійний доступ — рятувальний круг для мереж із білими списками, а не другий протокол і не заміна звичайному підключенню.
• Трафік іде через ваші ж сервери, замаскований під відеодзвінок, який створює сам користувач.
• Повільно, до 12 годин, одна сесія на користувача, запуск вручну.
• Разом із Pro він вмикається сам: маршрут позначається аварійним, перемикач кластера піднімається, сервери беруть участь за замовчуванням.
• Одна сесія ≈ 15% ядра процесора — на слабких серверах задайте місткість явно.
• Користувачеві потрібні підтверджена пошта, активний акаунт і встановлений заздалегідь клієнт.

Далі

Аварійний доступ — це про те, що робити, коли ламається мережа. Наступний урок — про другу половину: як система помічає, що зламалися ваші сервери.